середу, 15 листопада 2017 р.

ТЕРМІНИ ПРОВЕДЕННЯ ЗНО - 2018

Наказом Міністерства освіти і науки України від 19 вересня 2017 року № 1287 затверджено календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання у 2018 році.
Відповідно до наказу, реєстрація осіб для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні триватиме з 6 лютого до 19 березня 2018 року. Змінювати реєстраційні дані учасники зовнішнього незалежного оцінювання зможуть до 2 квітня 2018 року.
До 30 квітня 2018 року зареєстровані учасники отримають на своїх інформаційних сторінках запрошення-перепустки, де буде зазначено час і місце проведення тестувань.
Основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання триватиме з 22 травня до 13 червня. Тестування з математики відбудеться 22 травня, української мови і літератури – 24 травня, іспанської, німецької, французької мов – 29 травня, англійської мови – 1 червня, біології – 4 червня, історії України – 6 червня, географії – 8 червня, фізики – 11 червня, хімії – 13 червня.

середу, 25 жовтня 2017 р.

суботу, 22 липня 2017 р.

МОН визначило структуру 2017/18 навчального року

Міністерством освіти і науки визначено структуру 2017/18 навчального року та надані роз'яснення щодо розробки навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів на наступний навчальний рік. Відповідний лист підписаний міністром освіти Лілією Гриневич.

Документом, зокрема, визначено строки проведення канікул та варіанти припинення навчального процесу, методологію розробки робочих навчальних планів та інші особливості проведення наступного навчального року в українських школах.
https://osvita.ua/school/56074/

понеділок, 17 квітня 2017 р.

неділю, 5 лютого 2017 р.

Реєстрація на ЗНО-2017: особливості проведення

Цього року реєстрація для участі у зовнішньому незалежному оцінюванні розпочнеться 6 лютого. Цього дня на сайті Українського центру оцінювання якості освіти буде відкрита опція, за допомогою якої, бажаючі взяти участь у зовнішньому незалежному оцінюванні зможуть сформувати та роздрукувати реєстраційну картку, що є одним з обов’язкових документів для здійснення реєстрації.

Випускники шкіл минулих років зможуть зареєструватись для участі у ЗНО самостійно, а для випускників поточного року пункти реєстрації будуть створені за місцем їх навчання.
Отже, випускники поточного року, заповнюючи реєстраційну картку, мають вказати назви навчальних предметів, із яких їм буде зараховано результати ЗНО як оцінки за державну підсумкову атестацію. Предмети для проведення атестації випускники шкіл мають обрати самостійно.
Після створення реєстраційної картки майбутній учасник ЗНО має сформувати комплект реєстраційних документів, який випускники поточного року подають до закладу, в якому навчаються, а випускники минулих років та учні професійно-технічнихвищих навчальних закладів надсилають на адресу регіонального центру, вказану в контрольно-інформаційному листі.
Особа, яка успішно пройшла реєстрацію, отримає від регіонального центру сертифікат зовнішнього незалежного оцінювання, інформаційний бюлетень та реєстраційне повідомлення учасника ЗНО. Ці документи будуть надіслані випускникам поточного року до закладу, в якому вони навчаються. Випускникам минулих років та учням професійно-технічних, вищих навчальних закладів – за адресою, вказаною під час реєстрації.
Зміни до реєстраційних даних можна буде внести до 31 березня.
Учасники антитерористичної операції, особи, які проживають на тимчасово окупованій території або на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження та не зможуть зареєструватись в основний період, можуть з 3 до 20 травня 2017 року зареєструватися для участі в додатковій сесії.
Для випускників минулих років, учнів професійно-технічних, вищих навчальних закладів, які проживають на неконтрольованих територіях та не мають можливості надіслати пакет документів поштою, порядком реєстрації для участі в зовнішньому незалежному оцінюванні передбачено подання документів електронною поштою.
Щоб бути зареєстрованим для участі в ЗНО, випускники поточного року, які проживають на неконтрольованих територіях, мають обрати загальноосвітній навчальний заклад, де бажають здобути повну загальну середню освіту на території, що контролюється українською владою.
Детальна інформація щодо процесу реєстрації на ЗНО буде оприлюднена 6 лютого.

http://osvita.ua/test/54209/

середу, 4 січня 2017 р.

Гіперактивна дитина: особливості підготовки до школи

Батьки гіперактивної дитини часто ламають голову над тим, як провести останні пів року перед надходженням в перший клас, щоб їх непосидючий, рухливий і невгамовний малюк легко зміг адаптуватися до школи, не втративши інтерес до навчання. Як слід ставитися до підготовчих курсів, вибору першої вчительки і домашнім завданням, якщо це стосується гіперактивної дитини, пояснює дитячий психолог Марія Малихіна.

Дитячий садок - необхідність чи марна трата часу?

На думку психолога, гіперактивний малюк зобов'язаний ходити в дитячий сад, або в будь-яке інше дошкільний заклад. Для такого малюка будинок є лишком тісним простором, так як йому необхідна велика кількість спілкування з різними людьми та отримання яскравих емоцій. Завдяки своїй активності, він легко сходиться з незнайомими дітьми, дуже рухливий, практично не ображається і дуже заповзятливий. Саме тому, гіперактивна дитина - справжня знахідка для будь-якого колективу, і тримати його вдома не тільки не доречно, але й шкідливо для здоров'я. У тому випадку, коли малюк не відвідував садок, в школі на його психіку обрушується величезне навантаження у вигляді стресу, через що він може почати сильно хворіти і відмовлятися ходити в школу.
Важливо враховувати, що при вступі до будь-який навчальний заклад дитина відчуває три види стресу. Перший - імунологічний, при ньому малюк починає раптом кашляти і чхати в групі. Однак, якщо його забрати в цей час з саду, а через рік знову спробувати спробу, то хвороба знову повториться. Другий - соціальний стрес, особливо часто його випробовують єдині діти в сім'ї, які звикли бути в центрі уваги, тому їм необхідно пройти в дошкільному закладу адаптацію до соціуму, щоб у школі легше знаходити спільну мову з однолітками. Третій - навчальний або шкільний стрес, характерний для першокласників, яким складно висиджувати по 45 хвилин на одному місці і робити все по команді вчителя.

З чого починати підготовку до школи?

У шестирічної гіперактивної дитини залишається всього один рік до школи, але її батьки переживають на рахунок того, що він не вміє толком читати, плутає цифри і букви, не може вважати, але найжахливіше - не проявляє інтерес до навчання. Що в такому випадку робити дорослим, щоб з найменшими втратами і без зайвих нервів пройти з дитиною підготовку до навчання? Психолог радить для початку поставити чіткі цілі для підготовчого процесу гипердинамичного малюка. Важливо відзначити, що для активної дитини підходити певний порядок виконання поставлених завдань.
  • • Не допускати появи у малюка стійкої відрази до процесу навчання в школі, ще до того моменту, як він туди поступив.
  • • Виявити всі слабкі місця дитини в пізнавальному процесі - проблеми з слуховий пам'яттю, логічним або образним мисленням, або зв'язок «рука-мозок».
  • • Підготувати малюка до вступу в перший глас і шкільного навчання.
  • • Сформувати у майбутнього школяра хорошу самооцінку і позитивне ставлення до майбутнього навчання.
Як краще все це зробити? Насамперед необхідно усвідомити, що гіперактивного малюка не можна віддавати в перший клас до семи років. Звичайно, він може мати хороший рівень інтелектуального розвитку, але все одно фізично ще не буде готовий до таких навантажень і різних шкільних ситуацій. Психолог зазначає, що негативні наслідки несвоєчасного надходження в школу зазвичай проявляються в середніх класах. Коли батьки думають, що їх дитині не достатньо нових пізнавальних вражень, то краще записати його в декілька різних гуртків за інтересами, від яких буде більше користі, ніж шкоди. У такому випадку, дитина із задоволенням піде в школу більш підготовленим фізично.

Яка повинна бути перша вчителька?

Гіперактивному дитині важливо вибрати хорошу уважну вчительку, яка знаходитиме до нього правильний підхід, частіше хвалити і допомагати в навчанні. З правильним викладачем активний першокласник стане більш уважним і спокійним на уроці, навчитися не робити багато помилок і відповідально підходити до виконання домашнього завдання. Більше того, він буде із задоволенням ходити до школи. Зрозуміти, який викладач підійде гіперактивному дитині складно, але реально, для цього батьки можуть піти в школу і поспостерігати за випускниками початкових класів. З'ясувавши, хто з них є також активними дітьми, необхідно після уроків поговорити з їх батьками, розпитавши про особливості викладання вчительки - чи може вона знаходити підхід до гіперактивним дітям?

Підготовчі курси для школи

В останні кілька місяців перед першим класом гіперактивна дитина хибна відвідувати курси з підготовки до школи. Ідеально, якщо вони проводяться в тій школі, куди збирається ходити малюк, таким чином з'являється можливість заздалегідь познайомитися з просторовою організацією школи. Варто відзначити, що у гіперактивний дітей є проблеми з адаптацією, тому для них це - відмінна практика. Коли немає такої можливості, дитину необхідно записати на курси в Будинку культури, дитячому клубі та інших місцях. Сподіватися на ефективність занять у дитячому садку не варто - вони не можуть повною мірою підготувати до школи активного малюка.
http://www.dobrenok.com/ua/news/8366-ditina-osoblivosti-pidgotovki-do-shkoli.html

А ваше дитя готове до школи? В скільки років краще йти до першого класу?


Іноді можна почути, як батьки вираховують, коли ж це їхнє чадо піде до школи, а чадо в цей час ще спокійно спить у візочку в підгузку. Хтось переконує, що можна йти в неповних шість, а хтось принципово вичікує повних семи. Проте орієнтуватись треба не за віком.



Закон не забороняє
 Питання, коли краще віддати дитину до школи, мучить багатьох батьків. У Законі України “Про загальну середню освіту” сказано, що зарахування учнів до першого класу здійснюється, як правило, з шестирічного віку. Тобто, ніхто не змушує відправляти чадо з садочка за шкільну парту, бо йому вже стукнуло шість. І, разом з тим, не забороняє приходити з ранцем як у сім, так і у сім з половиною чи вісім років. А от батьків це бентежить. Хтось переживає, що у сім-вісім років їм буде пізно. Комусь кортить і п’ятирічну малечу посадити за підручники, бо “нам без місяця шість”. Хтось, ніде правди діти, плекає честолюбні плани щодо виховання генія: “а ми ще в три роки почали читати/писати поеми/вивчати основи ядерної фізики/”. Плакала за мамою Маленькій вінничанці Анжеліці Голінській у вересні цього року буде шість з половиною років. Дівча налаштувалося йти до першого класу 25-ої школи. Каже, у дошколярику серед потенційних однокласників вже й кавалера собі знайшла. - Я до школи дуже хочу, - каже Анжеліка. - Математику поки що не дуже люблю, а от буковки писати люблю. І мені подобається читати. А ще хлопчик, з яким я сиджу за партою. Він мені компліменти робить. Мати дівчинки, Олена, розповідає, що проблем зі старанністю чи посидючістю у них не було. Анжеліка заходилася гірким плачем тільки у двох випадках: коли з поля зору зникала мати і коли не виходило гарно вималювати літеру. - Так сталося, що донька взагалі не ходила до садочка, - розповідає жінка. - Тому щоп’ять хвилин на уроці вибігала подивитися, чи я, бува, не гайнула до відкритого Космосу. Засмучувалася і тоді, коли не виходило вивести літеру чи порахувати приклад. Переживала, щоб у неї все було гарно і без жодної помилки. Олена багато розмовляла з донькою і пояснювала, що помилки - це нормально. І, звісно, займалася. - Не хотіла “ламати” доньку, тому запропонувала піти до школи на наступний рік, - каже жінка. - Вона не погодилась. Та й я бачу, що справи пішли на краще. Анжеліка вже менше хвилюється і поволі звикає до школи. Вирішили зачекати Інша вінничанка, 32-річна Тетяна Довбуш, теж готує семирічного сина до школи. Зізнається, що була спокуса віддати його до першого класу ще в минулому році. Але передумала і зовсім не жалкує: - У минулому році я була переконана, що Ванька піде до школи в шість з половиною років, - каже Тетяна. - Я водила його до логопеда, щоб попрацювати над мовленням, і лікар порадила не поспішати зі школою. Бо він був не готовий ні емоційно, ні психологічно. Синові було складно висидіти на уроці в дошколярику, зосередитись, вивчити вірша. Та ж біда була і з читанням. Тетяна каже, що, порадившись ще і з психологом, вирішила почекати рік. За цей час мати з сином взялися за науку, і тепер мають гарний прогрес: - Ми продовжували відвідувати підготовчу групу в школі. Плюс, я багато займалася з ним вдома, водила на різні заняття у центри розвитку дітей. І бачу, що це зовсім інша дитина, ніж він був рік тому. У квітні нам виповнилось сім років: тепер він доросліший, виваженіший, трішечки серйозніший. А то ще був зовсім дитиною - аби тільки гратися… Анітрохи не жалкую про своє рішення. Виходить, що в першому класі йому виповниться вже вісім років, та це мене не особливо бентежить. "Школа - це стрес" Вінницький психотерапевт та керівник Центру психо-соціального розвитку “Амадея” Інна Яворська каже, що батьки часто на перший план ставлять інтелектуальний розвиток дитини, а не її психологічну готовність до школи: - У нашій системі вважають, що головне - це вік дитини. А ще вміння читати, писати та рахувати, - каже пані Інна. - Насправді, ці навички не свідчать про готовність дитини до школи. Добре, що дитина вміє додавати-віднімати. Але якщо вона емоційно та психологічно не готова влитися в нову систему, то від цього постраждає не тільки її успішність, а й здоров’я. У дитини п’яти-шести років провідною діяльністю є гра та цікавість. Це закони природи, і їх ніхто не відмінить. У такому віці дитині складно висидіти спокійно сорок хвилин, та ще й п’ять уроків. А потім прийти додому і знову сідати за підручники. Знову ж таки - п’яти-шестирічний малюк не завжди розуміє ті вимоги, які відтепер ставлять перед ним батьки та вчителі. Дитині доводиться вибудовувати нові стосунки з однолітками та вчителями. Може з’явитися тривожність, неуважність та навіть сильний стрес. Особливу напругу викликає саме очікування успішного результату та його оцінки. У дітей виникають невротичні тики, проблеми зі шлунком, втрата апетиту та нудота - захворювання, які у даному випадку мають психосоматичну природу. Вважається, що дитина у сім років краще готова до школи. В окремих випадках можна спокійно говорити і про сім з половиною, і вісім років. Не варто сприймати це як проблеми у інтелектуальному розвитку дитини. Якраз навпаки - це робиться для того, щоб уникнути таких проблем у майбутньому. Питання готовності дитини до школи батькам краще обговорити з психологом. Варто провести тести на емоційний розвиток, на розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви та логіки. Саме на це повинні звертати увагу батьки, а не на те, чи вміє дитина читати на швидкість та рахувати до ста. 
Ссылка на источник: https://vn.20minut.ua/Osvita/a-vashe-ditya-gotove-do-shkoli-v-skilki-rokiv-krasche-yti-do-pershogo--10329360.html