Гіперактивна дитина: особливості підготовки до школи

Батьки гіперактивної дитини часто ламають голову над тим, як провести останні пів року перед надходженням в перший клас, щоб їх непосидючий, рухливий і невгамовний малюк легко зміг адаптуватися до школи, не втративши інтерес до навчання. Як слід ставитися до підготовчих курсів, вибору першої вчительки і домашнім завданням, якщо це стосується гіперактивної дитини, пояснює дитячий психолог Марія Малихіна.

Дитячий садок - необхідність чи марна трата часу?

На думку психолога, гіперактивний малюк зобов'язаний ходити в дитячий сад, або в будь-яке інше дошкільний заклад. Для такого малюка будинок є лишком тісним простором, так як йому необхідна велика кількість спілкування з різними людьми та отримання яскравих емоцій. Завдяки своїй активності, він легко сходиться з незнайомими дітьми, дуже рухливий, практично не ображається і дуже заповзятливий. Саме тому, гіперактивна дитина - справжня знахідка для будь-якого колективу, і тримати його вдома не тільки не доречно, але й шкідливо для здоров'я. У тому випадку, коли малюк не відвідував садок, в школі на його психіку обрушується величезне навантаження у вигляді стресу, через що він може почати сильно хворіти і відмовлятися ходити в школу.

Важливо враховувати, що при вступі до будь-який навчальний заклад дитина відчуває три види стресу. Перший - імунологічний, при ньому малюк починає раптом кашляти і чхати в групі. Однак, якщо його забрати в цей час з саду, а через рік знову спробувати спробу, то хвороба знову повториться. Другий - соціальний стрес, особливо часто його випробовують єдині діти в сім'ї, які звикли бути в центрі уваги, тому їм необхідно пройти в дошкільному закладу адаптацію до соціуму, щоб у школі легше знаходити спільну мову з однолітками. Третій - навчальний або шкільний стрес, характерний для першокласників, яким складно висиджувати по 45 хвилин на одному місці і робити все по команді вчителя.

З чого починати підготовку до школи?

У шестирічної гіперактивної дитини залишається всього один рік до школи, але її батьки переживають на рахунок того, що він не вміє толком читати, плутає цифри і букви, не може вважати, але найжахливіше - не проявляє інтерес до навчання. Що в такому випадку робити дорослим, щоб з найменшими втратами і без зайвих нервів пройти з дитиною підготовку до навчання? Психолог радить для початку поставити чіткі цілі для підготовчого процесу гипердинамичного малюка. Важливо відзначити, що для активної дитини підходити певний порядок виконання поставлених завдань.

• • Не допускати появи у малюка стійкої відрази до процесу навчання в школі, ще до того моменту, як він туди поступив.
• • Виявити всі слабкі місця дитини в пізнавальному процесі - проблеми з слуховий пам'яттю, логічним або образним мисленням, або зв'язок «рука-мозок».
• • Підготувати малюка до вступу в перший глас і шкільного навчання.
• • Сформувати у майбутнього школяра хорошу самооцінку і позитивне ставлення до майбутнього навчання.

Як краще все це зробити? Насамперед необхідно усвідомити, що гіперактивного малюка не можна віддавати в перший клас до семи років. Звичайно, він може мати хороший рівень інтелектуального розвитку, але все одно фізично ще не буде готовий до таких навантажень і різних шкільних ситуацій. Психолог зазначає, що негативні наслідки несвоєчасного надходження в школу зазвичай проявляються в середніх класах. Коли батьки думають, що їх дитині не достатньо нових пізнавальних вражень, то краще записати його в декілька різних гуртків за інтересами, від яких буде більше користі, ніж шкоди. У такому випадку, дитина із задоволенням піде в школу більш підготовленим фізично.

Яка повинна бути перша вчителька?

Гіперактивному дитині важливо вибрати хорошу уважну вчительку, яка знаходитиме до нього правильний підхід, частіше хвалити і допомагати в навчанні. З правильним викладачем активний першокласник стане більш уважним і спокійним на уроці, навчитися не робити багато помилок і відповідально підходити до виконання домашнього завдання. Більше того, він буде із задоволенням ходити до школи. Зрозуміти, який викладач підійде гіперактивному дитині складно, але реально, для цього батьки можуть піти в школу і поспостерігати за випускниками початкових класів. З'ясувавши, хто з них є також активними дітьми, необхідно після уроків поговорити з їх батьками, розпитавши про особливості викладання вчительки - чи може вона знаходити підхід до гіперактивним дітям?

Підготовчі курси для школи

В останні кілька місяців перед першим класом гіперактивна дитина хибна відвідувати курси з підготовки до школи. Ідеально, якщо вони проводяться в тій школі, куди збирається ходити малюк, таким чином з'являється можливість заздалегідь познайомитися з просторовою організацією школи. Варто відзначити, що у гіперактивний дітей є проблеми з адаптацією, тому для них це - відмінна практика. Коли немає такої можливості, дитину необхідно записати на курси в Будинку культури, дитячому клубі та інших місцях. Сподіватися на ефективність занять у дитячому садку не варто - вони не можуть повною мірою підготувати до школи активного малюка.

http://www.dobrenok.com/ua/news/8366-ditina-osoblivosti-pidgotovki-do-shkoli.html

А ваше дитя готове до школи? В скільки років краще йти до першого класу?

Іноді можна почути, як батьки вираховують, коли ж це їхнє чадо піде до школи, а чадо в цей час ще спокійно спить у візочку в підгузку. Хтось переконує, що можна йти в неповних шість, а хтось принципово вичікує повних семи. Проте орієнтуватись треба не за віком.



Закон не забороняє
 Питання, коли краще віддати дитину до школи, мучить багатьох батьків. У Законі України “Про загальну середню освіту” сказано, що зарахування учнів до першого класу здійснюється, як правило, з шестирічного віку. Тобто, ніхто не змушує відправляти чадо з садочка за шкільну парту, бо йому вже стукнуло шість. І, разом з тим, не забороняє приходити з ранцем як у сім, так і у сім з половиною чи вісім років. А от батьків це бентежить. Хтось переживає, що у сім-вісім років їм буде пізно. Комусь кортить і п’ятирічну малечу посадити за підручники, бо “нам без місяця шість”. Хтось, ніде правди діти, плекає честолюбні плани щодо виховання генія: “а ми ще в три роки почали читати/писати поеми/вивчати основи ядерної фізики/”. Плакала за мамою Маленькій вінничанці Анжеліці Голінській у вересні цього року буде шість з половиною років. Дівча налаштувалося йти до першого класу 25-ої школи. Каже, у дошколярику серед потенційних однокласників вже й кавалера собі знайшла. - Я до школи дуже хочу, - каже Анжеліка. - Математику поки що не дуже люблю, а от буковки писати люблю. І мені подобається читати. А ще хлопчик, з яким я сиджу за партою. Він мені компліменти робить. Мати дівчинки, Олена, розповідає, що проблем зі старанністю чи посидючістю у них не було. Анжеліка заходилася гірким плачем тільки у двох випадках: коли з поля зору зникала мати і коли не виходило гарно вималювати літеру. - Так сталося, що донька взагалі не ходила до садочка, - розповідає жінка. - Тому щоп’ять хвилин на уроці вибігала подивитися, чи я, бува, не гайнула до відкритого Космосу. Засмучувалася і тоді, коли не виходило вивести літеру чи порахувати приклад. Переживала, щоб у неї все було гарно і без жодної помилки. Олена багато розмовляла з донькою і пояснювала, що помилки - це нормально. І, звісно, займалася. - Не хотіла “ламати” доньку, тому запропонувала піти до школи на наступний рік, - каже жінка. - Вона не погодилась. Та й я бачу, що справи пішли на краще. Анжеліка вже менше хвилюється і поволі звикає до школи. Вирішили зачекати Інша вінничанка, 32-річна Тетяна Довбуш, теж готує семирічного сина до школи. Зізнається, що була спокуса віддати його до першого класу ще в минулому році. Але передумала і зовсім не жалкує: - У минулому році я була переконана, що Ванька піде до школи в шість з половиною років, - каже Тетяна. - Я водила його до логопеда, щоб попрацювати над мовленням, і лікар порадила не поспішати зі школою. Бо він був не готовий ні емоційно, ні психологічно. Синові було складно висидіти на уроці в дошколярику, зосередитись, вивчити вірша. Та ж біда була і з читанням. Тетяна каже, що, порадившись ще і з психологом, вирішила почекати рік. За цей час мати з сином взялися за науку, і тепер мають гарний прогрес: - Ми продовжували відвідувати підготовчу групу в школі. Плюс, я багато займалася з ним вдома, водила на різні заняття у центри розвитку дітей. І бачу, що це зовсім інша дитина, ніж він був рік тому. У квітні нам виповнилось сім років: тепер він доросліший, виваженіший, трішечки серйозніший. А то ще був зовсім дитиною - аби тільки гратися… Анітрохи не жалкую про своє рішення. Виходить, що в першому класі йому виповниться вже вісім років, та це мене не особливо бентежить. "Школа - це стрес" Вінницький психотерапевт та керівник Центру психо-соціального розвитку “Амадея” Інна Яворська каже, що батьки часто на перший план ставлять інтелектуальний розвиток дитини, а не її психологічну готовність до школи: - У нашій системі вважають, що головне - це вік дитини. А ще вміння читати, писати та рахувати, - каже пані Інна. - Насправді, ці навички не свідчать про готовність дитини до школи. Добре, що дитина вміє додавати-віднімати. Але якщо вона емоційно та психологічно не готова влитися в нову систему, то від цього постраждає не тільки її успішність, а й здоров’я. У дитини п’яти-шести років провідною діяльністю є гра та цікавість. Це закони природи, і їх ніхто не відмінить. У такому віці дитині складно висидіти спокійно сорок хвилин, та ще й п’ять уроків. А потім прийти додому і знову сідати за підручники. Знову ж таки - п’яти-шестирічний малюк не завжди розуміє ті вимоги, які відтепер ставлять перед ним батьки та вчителі. Дитині доводиться вибудовувати нові стосунки з однолітками та вчителями. Може з’явитися тривожність, неуважність та навіть сильний стрес. Особливу напругу викликає саме очікування успішного результату та його оцінки. У дітей виникають невротичні тики, проблеми зі шлунком, втрата апетиту та нудота - захворювання, які у даному випадку мають психосоматичну природу. Вважається, що дитина у сім років краще готова до школи. В окремих випадках можна спокійно говорити і про сім з половиною, і вісім років. Не варто сприймати це як проблеми у інтелектуальному розвитку дитини. Якраз навпаки - це робиться для того, щоб уникнути таких проблем у майбутньому. Питання готовності дитини до школи батькам краще обговорити з психологом. Варто провести тести на емоційний розвиток, на розвиток уваги, пам’яті, мислення, уяви та логіки. Саме на це повинні звертати увагу батьки, а не на те, чи вміє дитина читати на швидкість та рахувати до ста. 
Ссылка на источник: https://vn.20minut.ua/Osvita/a-vashe-ditya-gotove-do-shkoli-v-skilki-rokiv-krasche-yti-do-pershogo--10329360.html